Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

умное лицо

  • 1 делать умное лицо

    Universale dizionario russo-italiano > делать умное лицо

  • 2 лицо

    1) (физиономия) обличчя (-ччя), лице (-ця), вид (-ду), твар (-ри), образ (-зу), (персона, часто иронич.) парсуна, (морда) писок (-ску). [Звичайна маса людська має обличчя не типові (Крим.). Гарна, хоч з лиця води напитися (Номис). В його на делікатному виду зайнявся рум'янець (Н.-Лев.). Дзеркало, що об'єктивно показує скривлену твар (Єфр.). Парсуна розпухла (Борзенщ.). От вітер! так і смалить писок (Проскурівщ.)]. Большое -цо - велике (здорове) обличчя (лице), великий (здоровий) вид, -ка (-ва) твар. Здоровое -цо - здорове обличчя (лице). Красивое -цо - гарне (вродливе) обличчя (лице). Открытое -цо - відкрите обличчя (лице). Полное -цо - повне обличчя (лице), повний вид, -на твар. [Твар у діда Євмена була повна (Кониськ.)]. Светлое, чистое -цо - ясне, чисте обличчя (лице), ясний, чистий вид. [З ясним видом випустив останнє дихання (Франко)]. Убитое -цо - сумне обличчя (лице), сумний (приголомшений) вид. Умное, интеллигентное -цо - розумне, інтелігентне обличчя (лице), розумний, інтелігентний вид. [Розум проймав кожну риску на інтелігентному видові (Грінч.)]. Выражение -ца - вираз (-зу), вираз обличчя, вираз на лиці (на обличчі, на виду). [Супротивність у всьому, - в убраннях, у виразі обличчів, у поглядах (О. Пчілка)]. -цо его мне знакомо, незнакомо - його обличчя мені відоме, невідоме, по знаку, не по знаку. В -цо знать, помнить кого - в обличчя, в лице, в образ, у твар знати, пам'ятати (тямити) кого. [Хоч не бачила вас в образ, та чула й знала вас (Харківщ.). А козака ні однісінького у твар не знав і не тямив (Квітка)]. -цом, с -ца - з лиця, з виду, на виду, на лиці, на обличчя, на вроду, образом, в образ; (по виду) лицем, обличчям, видом. [Непоганий з лиця (Н.-Лев.). Висока й огрядна, повна на виду (Н.-Лев.). Моя мила миленька, на личеньку біленька! (Пісня). Бридкий на обличчя (Крим.) Хороша на вроду (Глібов). А який же він в образ? (Короленко). Він мені одразу не сподобався, перш усього обличчям (Крим.)]. -цом к кому, к чему - обличчям (лицем) до кого, до чого, очима до чого, куди, проти кого, чого. [Стояла вона очима до порога, коло вікон (Свидниц.)]. -цом к селу - обличчям (лицем) до села. -цом к -цу с кем - лицем до лиця, лицем (лице) в лице, віч-на-віч, очі-на-очі, око-на- око з ким, перед віччю в кого. [В писанні (М. Вовчка) сам народ, лицем до лиця, промовляє до нас (Куліш). Ми стали мовчки, лице в лице, око в око (Кониськ.). Вони стояли одна проти одної, віч-на-віч (Єфр.). Перед віччю в хижої орди (Куліш)]. -цом к -цу с чем - віч-на-віч, на-віч, лицем в лице з чим. [Віч-на-віч з неосяжним видовищем вічности (М. Зеров)]. Встретиться -цом к -цу - зустрітися (стрітися) лицем до лиця, лицем в лице, віч-на-віч. [Лицем в лице зустрівся з отим страхом (Кониськ.)]. Говорить с кем с -ца на -цо - розмовляти з ким віч-на-віч. Ставить, поставить кого -цом к -цу, с -ца на -цо - зводити, звести кого віч-на-віч (очі-на-очі, на-віч) з ким, з чим. [Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше (Сл. Гр.). Письменник звів тих людей на-віч з обставинами, які вимагали жертв (Єфр.)]. Перед -цом кого, чего - перед лицем кого, чого, перед чолом чого, перед очима чиїми. Перед -цом всех присутствующих, всего света - перед лицем (перед очима) усіх присутніх, усього світу. По -цу - з лиця, з обличчя, з виду, з твари. [Видно це було з його лиця (Франко). З твари знати було, що Явдосі справді не гаразд (Кон.)]. Быть к - цу, не к -цу кому - бути до лиця (редко до твари), не до лиця, личити, не личити, лицювати, не лицювати кому, (поэтич.) подібно, не подібно кому, (подходить) приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому, пасувати, не пасувати кому и до кого, (подобать) випадати, не випадати, впадати, не впадати кому; срв. Идти 7. [Тобі яка (шапка) до лиця: сива чи чорна? (Кониськ.). Червона гарасівка тобі до твари (Шейк.). Ці бинди їй дуже личать (Поділля). Так говорить не личить пуританам (Л. Укр.). Це сантименти, які не лицюють нам тепер (Єфр.). Дивися, ненько, чи хорошенько і подібненько (Чуб. III). Сидіти дома не пристало козакові (Бороз.). Землею владати не випадало людям не гербованим (Куліш)]. Она одета к -цу - вона вдягнена (вбрана) до лиця, її вбрання личить (лицює, до лиця, пристає) їй. Изменяться, измениться на -це - мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися на лиці, на виду, (реже) з лиця. [Затремтів, аж на лиці змінився (Мирний). Вона, бідна, й з лиця змінилась та труситься (Тесл.)]. На нём -ца нет, не было - на йому образу нема(є), не було, він на себе не похожий (зробився, став), був. [На жадному не було свого образу: всі білі, аж зелені (Свидниц.)]. Вверх -цом - догори обличчям, горілиць, (диал.) горізнач. [Ниць лежить, рука під головою; повернув його Олекса горілиць (М. Левиц.)]. Вниз -цом - обличчям до землі, долілиць. Написано на -це у кого - написано (намальовано) на виду (на обличчі) у кого. Спадать, спасть с -ца - спадати, спасти з лиця, охлявати, охлянути на обличчі. Ударить в -цо, по -цу - ударити в лице (у твар, грубо у писок), ударити по лицю (по виду). [Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскурівщ.). Вдарив конокрада по виду (Дм. Марков.)]. Не ударить -цом в грязь - і на слизькому не спотикнутися. С -ца не воду пить - байдуже врода, аби була робота;
    2) обличчя, образ (-зу); срв. Облик. [Куліш каже, що москаль хоче загладити наше обличчя серед народів (Грінч.)];
    3) (особа) особа, персона, (устар. или иронич.) парсуна. [Ач, яка висока парсуна! Харк.)]. Это что за -цо? - це що за особа (персона, людина)? (иронич.) що це за парсуна? Аппеллирующее -цо - особа, що апелює. Важное -цо - важна (поважна, велика) особа, велика персона (ирон. парсуна, моція). Видное -цо - видатна (поважна, значна, більша) особа. Видные -ца - видатні (більші) люди (особи), високі голови. Это одно из самых видных лиц в городе - це один з найвидатніших (найзначніших) людей в (цьому) місті. Действующее -цо - дійова (чинна) особа; (в драм., литер. произв.) дійова особа, діяч (-ча), (персонаж) персонаж (-жа). Главное действующее -цо - головна дійова особа; головний діяч, головний персонаж, герой, героїня. Доверенное -цо - (м. р.) вірник, повірник, (ж. р.) вірниця, повірниця. [Пан Дзерон, мій повірник, перший купець з Молдави (Маков.)]. Должностное -цо - урядова особа, урядовець (-вця), особа на (офіційнім) уряді. [Пильнував перейнятися видом значної урядової особи (Кониськ.)]. Должностные -ца - урядові люди (особи), урядовці. Духовное - цо, -цо духовного звания - духовна особа, духовник, особа духовного стану. Знатное -цо - значна (вельможна, висока) особа. Оффицальное -цо - офіційна особа. Подставное -цо - підставна особа. Постороннее -цо - стороння (чужа) особа. Посторонним -цам вход воспрещён - стороннім (особам) входити заборонено. Сведущее -цо - тямуща особа, (осведомленное) обізнана особа. Сведущие -ца - тямущі (обізнані) люди, (стар.) свідомі люди, досвідні особи (люди). Физическое, частное, юридическое -цо - фізична, приватна, юридична особа. -цо, принимающее участие в деле - особа, що бере участь у справі, учасник у справі. Три -ца Тройцы, церк. - три особи Трійці (торж. Тройці). Бог один, но троичен в -цах, церк. - бог один, але має три особи. В -це кого - в особі, в образі кого, (о двух или нескольких) в особах, в образі кого. [В його особі виправдано увесь єврейський народ (О. Пчілка). Такого він знайшов собі в образі Юрія Немирича (Грінч.). Українська нація в особах кращих заступників своїх (Єфр.). Голос народу, в образі кількох баб (Єфр.)]. От чьего -ца - від кого, від імення, від імени, (гал.) в імени кого. От своего -ца - від себе, від свого ймення. Торговать от своего -ца - торгувати від себе, держати крамницю на себе. От -ца всех присутствующих - від імени (в імени) всіх присутніх; від усіх присутніх. Представлять чьё -цо - репрезентувати (заступати) кого, чию особу. Смотреть на -цо - уважати на кого, на чию особу, сприяти чиїй особі, (возвыш.) дивитися на чиє лице. [Ти не догоджаєш нікому, бо не дивишся на лице людей (Єв. Мор.)]. Правосудие не должно смотреть на -ца - правосуддя не повинно вважати ні на чию особу, сприяти чиїйсь особі. Служить делу, а не -цам - служити ділу (справі), а не окремим особам (а не людям);
    4) грам. - особа. Первое, второе, третье -цо - перша, друга, третя особа;
    5) (поверхность) поверх (-ху), поверхня. -цо земли - поверхня (лице) землі. Стереть с -ца земли - см. Земля 7. Исчезнуть с -ца земли - зникнути (щезнути, зійти) із світу, з лиця землі. По -цу земли - по світах. [Пішла по світах чутка, що у пустелі… (Коцюб.)]. По -цу земли русской - по лицю землі руської. Сровнять что под -цо, запод -цо - зрівняти що врівень з чим, пустити що за-під лице. -цо наковальни - верх (-ху) ковадла;
    6) (лицевая сторона) лице, личко, перед (-ду), правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку); срв. Лицевой 2. [Дав спід із золота, лице - з алмазів (Крим.). У ваших чоботях шкура на личко поставлена (Лебединщ.)]. -цом, на -цо - лицем на лице, з-переду, на добрий (на правий, на горішній) бік. [Хоч на лице, хоч навиворот, то все однаково (Кобеляч.). Не показуй з вивороту, покажи на лице (Кониськ.). На виворот сукно ще добре, а з-переду зовсім витерлося (Сл. Ум.). Та як бо ти дивишся? Подивись на добрий бік! (Звин.)]. Подбирать под -цо что - личкувати що. Показывать, показать товар -цом - з доброго кінця крам показувати, показати. Товар -цом продают - кота в мішку не торгують. Человек ни с -ца, ни с изнанки - ні з очей, ні з плечей; ні з переду, ні з заду нема складу. -цо карты, монеты - см. Лицевой 2;
    7) (фасад здания) чоло, лице, перед. [Наняв великий двір і хату чолом на базар (М. Макаров.). Хата у його лицем на вулицю (Кониськ)]. Обращённый -цом к чему - повернутий (чолом) до чого. [Всі повернуті до моря будинки були зачинені (Кінець Неволі)]. Это здание имеет двадцать сажен по -цу - ця будівля має з чола двадцять сажнів;
    8) лице; см. Поличное;
    9) быть, состоять на -цо - (об одушевл.) бути присутнім; (о неодушевл.) бути наявним, бути в наявності, наявно; срв. В наличности (под Наличность). По списку сто человек, на -цо восемьдесят - за списком (за реєстром) сто чоловік(а), присутніх вісімдесят. Все ли служащие на -цо? - чи всі службовці тут? (є тут? присутні? тут присутні?). По счёту хлеба (зернового) много, а на -цо ничего - за рахунком збіжжя багато, а в наявності (наявно) нема нічого. По кассовой книге числится сто рублей, а на -цо только десять - за касовою книгою є (лічиться) сто карбованців, а в наявності (наявних, готових грошей, готівки) тільки десять. Вывести на -цо кого - вивести (витягти) на світ, на сонце (на сонечко), на чисту воду кого; (дать личную ставку) звести кого на очі з ким.
    * * *
    1) обли́ччя, лице́; вид, -у

    вверх лицо́м — догори́ обли́ччям (лице́м), горі́ли́ць

    вниз лицо́м — вниз обли́ччям (лице́м), долі́лиць

    2) (перен.: облик) обли́ччя, лице́
    3) ( личность) осо́ба

    от лица́ кого́-чего́ — від ко́го-чо́го, від імені кого́-чого́

    5) грам. осо́ба

    Русско-украинский словарь > лицо

  • 3 аҡыллы йөҙ

    умное лицо

    Башкирско-русский автословарь > аҡыллы йөҙ

  • 4 fisionomia

    ж.
    1) выражение лица, физиономия, лицо
    * * *
    сущ.
    1) общ. выражение лица, лицо, облик, физиономия
    2) перен. профиль

    Итальяно-русский универсальный словарь > fisionomia

  • 5 affettare

    I (- etto) vt
    1) резать ломтями; изрезать, изрубить
    2) см. sezionare 1)
    Syn:
    II
    affettare modestia — притворяться скромной, корчить из себя скромницу / недотрогу
    affettare di sapereделать умное лицо
    Syn:

    Большой итальяно-русский словарь > affettare

  • 6 умный

    Большой итальяно-русский словарь > умный

  • 7 affettare

    affettare I (-étto) vt 1) резать ломтями; изрезать, изрубить 2) v. sezionare 1 affettarsi обрезаться affettare II (-ètto) vt выставлять напоказ; симулировать; притворяться (+ S) affettare modestia -- притворяться скромным, корчить из себя скромника <недотрогу> affettare di sapere -- делать умное лицо

    Большой итальяно-русский словарь > affettare

  • 8 affettare

    affettare I (-étto) vt 1) резать ломтями; изрезать, изрубить 2) v. sezionare 1 affettarsi обрезаться affettare II (-ètto) vt выставлять напоказ; симулировать; притворяться (+ S) affettare modestia — притворяться скромным, корчить из себя скромника <недотрогу> affettare di sapere делать умное лицо

    Большой итальяно-русский словарь > affettare

  • 9 affettare di sapere

    Итальяно-русский универсальный словарь > affettare di sapere

  • 10 интеллигент

    ИНТЕЛЛИГЕНТ, ИНТЕЛЛИГЕНТНЫЙ
    Существительное интеллигент и intelligent не совпадают по значению. Прилагательное intelligent соответствует русским 'умный, разумный': умное лицо – intelligent face, разумный ответ – intelligent answer. Интеллигент эквивалентно английскому существительному intellectual. В то же время английское прилагательное intelligent не совпадает с русским интеллигентный. Прилагательное интеллигентный переводится английскими cultured и educated: интеллигентный человек – educated (cultured) person.

    Трудности английского языка (лексический справочник). Русско-английский словарь > интеллигент

  • 11 интеллигентный

    ИНТЕЛЛИГЕНТ, ИНТЕЛЛИГЕНТНЫЙ
    Существительное интеллигент и intelligent не совпадают по значению. Прилагательное intelligent соответствует русским 'умный, разумный': умное лицо – intelligent face, разумный ответ – intelligent answer. Интеллигент эквивалентно английскому существительному intellectual. В то же время английское прилагательное intelligent не совпадает с русским интеллигентный. Прилагательное интеллигентный переводится английскими cultured и educated: интеллигентный человек – educated (cultured) person.

    Трудности английского языка (лексический справочник). Русско-английский словарь > интеллигентный

  • 12 clap eyes on smb.

    разг.
    (clap (lay или set) eyes on smb. (или smth.))
    увидеть, взглянуть, заметить кого-л. (или что-л.)

    The moment I set eyes on you I said to myself, he's got a clever face. (W. S. Maugham, ‘Complete Short Stories’, ‘The Round Dozen’) — Взглянув на вас, я тут же сказал себе: "Какое у него умное лицо"

    His clothes - why, I burnt them the minute I set eyes on them! They're not fit for a human being. (A. J. Cronin, ‘Adventures in Two Worlds’, ch. 10) — А его одежда... ну, ее я сожгла, когда она попалась мне на глаза. Ведь такую одежду человеку просто невозможно носить.

    I tell you, my own brother hunted all through here, and he met a good many Indians who'd never laid eyes on a white man before! (D. Carter, ‘Fatherless Sons’, part II, ch. 17) — Я тебе говорю - мой родной брат охотился в этих местах и сколько раз встречал индейцев, которые белых раньше и в глаза не видели!

    Large English-Russian phrasebook > clap eyes on smb.

  • 13 intelligente

    agg. (pensante)
    1.
    разумный; (perspicace) умный, сообразительный, находчивый; (colloq.) смышлёный, понятливый, башковитый, головастый

    lavoro intelligente — работа, сделанная с умом (умело, искусно)

    2.

    partenze intelligenti — выезд на отдых в разумное время

    Il nuovo dizionario italiano-russo > intelligente

  • 14 умный

    [úmnyj] agg. (умён, умна, умно, умны)
    1.

    "Ведь он же не умён, мама! Пойми, мама, он глуп" (А. Чехов) — "Ma è tutt'altro che intelligente, mamma! Dà retta a me, è uno stupido!" (A. Čechov)

    2) giudizioso, bravo, ubbidiente ( di bambini)

    "Тёма, будь умным мальчиком!" (Н. Гарин-Михайловский) — "Tjoma, sii (fa' il) bravo" (N. Garin-Michajlovskij)

    "умная, старая лошадь сама сворачивала то влево, то вправо" (В. Овечкин) — "Il vecchio cavallo ormai sapeva la strada e svoltava da solo ora a sinistra ora a destra" (V. Ovečkin)

    "Умные речи приятно и слушать" (Ф. Достоевский) — "Quando i discorsi sono intelligenti è un piacere ascoltarli" (F. Dostoevskij)

    "Я убедился, что уже могу читать серьёзные, умные книги" (В. Вересаев) — "Mi sono convinto di essere ormai in grado di leggere libri seri e intelligenti" (V. Veresaev)

    2.

    Новый русско-итальянский словарь > умный

  • 15 умный

    Русско-башкирский словарь > умный

  • 16 Nullum crimen sine poena, nulla poena sine lege, nullum crimen sine poena legāli

    Нет преступления без наказания, нет наказания без закона, нет преступления без законного наказания. Норма римского права.
    Помню тоже его умное, вдохновенное лицо откинутым картинно назад, в позе оратора, изрекающим основу уголовного права в виде римского изречения: nullum crimen sine poena, nulla poena sine lege, nullum crimen sine poena legali! - восклицал вдохновенный Калмыков. (В. П. Мещерский, Мои воспоминания (1850-1865 гг.).)

    Латинско-русский словарь крылатых слов и выражений > Nullum crimen sine poena, nulla poena sine lege, nullum crimen sine poena legāli

  • 17 intelligent

    умный, разумный, смышлёный, сообразительный, понятливый, догадливый

    Sie ist eine intelligente Frau. — Она умная [разумная] женщина.

    Dieser Schüler ist der intelligenteste Junge aus meiner Klasse. — Этот ученик - самый умный [самый сообразительный] мальчик из моего класса.

    Dieses Kind ist bestimmt intelligent. — Этот ребёнок, наверняка, умный [смышлёный, понятливый].

    Er macht einen intelligenten Eindruck. — Он производит впечатление умного [сообразительного] человека.

    Das Mädchen hat ein intelligentes Gesicht. — У девочки умное [смышлёное] лицо.

    Sie sind intelligent. — Они умны [разумны].

    Typische Fehler in der Anwendung der deutschen Sprache > intelligent

  • 18 geistreich:

    ein geistreiches Gesicht machen ирон. сделать "умное" (т.е. глупое) лицо.

    Deutsch-Russisches Woerterbuch der umgangssprachlichen und saloppen > geistreich:

  • 19 (a) broad face

    a (an) broad/cheek-boned (grave/severe, shriveled, finely-boned, gloomy, narrow, clever/intelligent, tired, broad, bony, serious, thin) face скуластое (суровое, сморщенное, тонкое, угрюмое, узкое, умное, утомлённое, широкое, костлявое, строгое, худое/худощавое) лицо

    English-Russian combinatory dictionary > (a) broad face

  • 20 (a) pretty face

    a (an) pretty (pleasant, clever, angry, open) face хорошенькое (приятное, умное, сердитое, открытое) лицо

    English-Russian combinatory dictionary > (a) pretty face

См. также в других словарях:

  • лицо — безмятежно прекрасное (Сологуб); бесстрастное (Гофман, Лесков, П.Я.); бесцветно добродушное (Каренин); брюзглое (Сергеев Ценский); бело матовое (Ольнем); «Бело розовое, как свежий персик» (Шмелев); белое и гладкое, как слоновая кость… …   Словарь эпитетов

  • Тот самый Мюнхгаузен — Тот самый Мюнхгаузен …   Википедия

  • Янковский, Олег Иванович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Янковский. Олег Янковский …   Википедия

  • у́мный — ая, ое; умён, умна, умно и умно, умны и умны. 1. Обладающий здравым умом, сообразительностью. Она не только отличная женщина, она очень умна, право. Сегодня утром она со мной с полчаса беседовала, и так дельно, интересно. Тургенев, Отцы и дети.… …   Малый академический словарь

  • умный — ая, ое; умён, умна/, у/мно и умно/, у/мны и умны/ 1) Обладающий большим, ясным, здравым умом, сообразительностью. Умный политик. Да умный человек не может быть не плутом (Грибоедов). Синонимы: му/дрый, неглу/пый, разу/мный …   Популярный словарь русского языка

  • разма́шистый — ая, ое; шист, а, о. разг. 1. Отличающийся свободными, широкими движениями рук или ног. Движения его были смелы и размашисты. И. Гончаров, Обломов. [Землемер] идет тем редким, приседающим, но размашистым шагом, каким ходят привычные к длинным… …   Малый академический словарь

  • КИНО — Фильм это жизнь, с которой вывели пятна скуки. Алфред Хичкок Фильм не кусок жизни, а кусок пирога. Алфред Хичкок Кино искусство не для ученых, а для неграмотных. Вернер Херцог Фотография это правда. А кино это правда 24 кадра в секунду. Жан Люк… …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • Эммануэль Голдстейн — Emmanuel Goldstein Лев Троцкий  прообраз Гольдстейна Создатель …   Википедия

  • Акоста, Ян д' — (Лакоста в русских придворных кругах) один из тех придворных шутов, которых русский император Петр I держал при себе не столько для забавы, сколько "как орудие осмеивания грубых предрассудков и невежества тогдашнего русского общества".… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Арцыбашев, Андрей Гаврилович — по происхождению своему принадлежал к членам московского дворянского служилого рода. Андрей Гаврилович писался Арцыбашевым по прозвищу "Арцыбаш", данному одному из его предков. Потомки Арцыбаша писались разно: Арцыбашевыми, Арцыбушевыми …   Большая биографическая энциклопедия

  • зали́зы — лиз, мн. (ед. зализа, ы, ж.). разг. Облысевшие от висков вверх надо лбом части головы; залысины. Нервное, иронически умное лицо его и высокий с зализами лоб были окроплены кровью. Сергеев Ценский, Севастопольская страда. Павел почти не изменился …   Малый академический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»